старовизна

старови́зна

-и, ж., збірн., розм.

Старі речі, що довго були у вжитку.

Значення в інших словниках

1. старовизна — старови́зна іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. старовизна — див. одяг  Словник синонімів Вусика
3. старовизна — СТАРОВИ́ЗНА, и, ж., збірн., розм. Старі речі, що довго були у вжитку. Старий білоцерківський Аврум їздив по селі і скуповував та міняв на каблучки усяку старовизну (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. старовизна — СТАРОВИ́ЗНА, и, ж., збірн., розм. Старі речі, що довго були у вжитку. Старий білоцерківський Аврум їздив по селі і скуповував та міняв на каблучки усяку старовизну (Н.-Лев., VI, 1966, 398).  Словник української мови в 11 томах