старовизна
СТАРОВИ́ЗНА, и, ж., збірн., розм. Старі речі, що довго були у вжитку.
Старий білоцерківський Аврум їздив по селі і скуповував та міняв на каблучки усяку старовизну (Н.-Лев., VI, 1966, 398).
Словник української мови (СУМ-11)СТАРОВИ́ЗНА, и, ж., збірн., розм. Старі речі, що довго були у вжитку.
Старий білоцерківський Аврум їздив по селі і скуповував та міняв на каблучки усяку старовизну (Н.-Лев., VI, 1966, 398).
Словник української мови (СУМ-11)