1. Словник української мови в 11 томах

старовизна

СТАРОВИ́ЗНА, и, ж., збірн., розм. Старі речі, що довго були у вжитку.

Старий білоцерківський Аврум їздив по селі і скуповував та міняв на каблучки усяку старовизну (Н.-Лев., VI, 1966, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старовизна — старови́зна іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. старовизна — див. одяг Словник синонімів Вусика
  3. старовизна — СТАРОВИ́ЗНА, и, ж., збірн., розм. Старі речі, що довго були у вжитку. Старий білоцерківський Аврум їздив по селі і скуповував та міняв на каблучки усяку старовизну (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. старовизна — -и, ж., збірн., розм. Старі речі, що довго були у вжитку. Великий тлумачний словник сучасної мови