Великий тлумачний словник сучасної мови

старозавітний

старозаві́тний

-а, -е.

1》 церк. Який згадується в Старому Заповіті.

2》 перен. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. старозавітний — старозаві́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. старозавітний — СТАРОЗАВІ́ТНИЙ, а, е. 1. церк. Який згадується в Старому завіті. На чільній дошці [оправи євангелія] зображено новозавітну трійцю, на спідній – старозавітну трійцю (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. старозавітний — СТАРОМО́ДНИЙ (який дотримується старих поглядів, звичаїв, правил і т. ін.), СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЗАВІ́ТНИЙ розм. — Пам'ятайте-бо таки, що в Каралаєвій в нутрі сидить дві баби: одна ліберально-модна, а друга старомодна консерваторка (І.  Словник синонімів української мови
  4. старозавітний — Старозаві́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. старозавітний — СТАРОЗАВІ́ТНИЙ, а, е. 1. церк. Який згадується в Старому завіті. На чільній дошці [оправи євангелія] зображено новозавітну трійцю, на спідній — старозавітну трійцю (Укр. золотарство..  Словник української мови в 11 томах
  6. старозавітний — Старозавітний, -а, -е, — ній, -я, -є Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.  Словник української мови Грінченка