старостування

старостува́ння

-я, с.

Дія за знач. старостувати.

Значення в інших словниках

1. старостування — старостува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. старостування — СТАРОСТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старостува́ти. – Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук); Закінчилось старостування Шевка тим, що з державної варти наїхали в німецьких залізних черепахах гайдамаки (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. старостування — СТАРОСТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старостува́ти. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (Іщук, Вербівчани, 1961, 113); Закінчилось старостування Шевка тим...  Словник української мови в 11 томах