ствердливий

стве́рдливий

-а, -е.

Те саме, що ствердний.

Значення в інших словниках

1. ствердливий — стве́рдливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ствердливий — СТВЕ́РДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ствердни́й.  Словник української мови у 20 томах
3. ствердливий — ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети).  Словник синонімів української мови
4. ствердливий — СТВЕ́РДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ствердни́й.  Словник української мови в 11 томах