Великий тлумачний словник сучасної мови

ствердний

ствердни́й

-а, -е.

1》 Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь.

2》 спец. Який містить підтвердження. Ствердна частка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ствердний — ствердни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ствердний — СТВЕРДНИ́Й, а́, е́. 1. Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь. 2. спец. Який містить в собі підтвердження або певне твердження. Судження може бути ствердним або заперечним (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. ствердний — ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети).  Словник синонімів української мови
  4. ствердний — СТВЕРДНИ́Й, а, е. 1. Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь. Великий геній Леніна знав наперед про ці селянські думки, коли говорив про сто тисяч тракторів, про те, що селянин скаже своє ствердне слово: я за комунію (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах