Значення в інших словниках
-
ствердний —
СТВЕРДНИ́Й, а́, е́. 1. Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь. 2. спец. Який містить в собі підтвердження або певне твердження. Судження може бути ствердним або заперечним (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
ствердний —
-а, -е. 1》 Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь. 2》 спец. Який містить підтвердження. Ствердна частка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ствердний —
ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети).
Словник синонімів української мови
-
ствердний —
СТВЕРДНИ́Й, а, е. 1. Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь. Великий геній Леніна знав наперед про ці селянські думки, коли говорив про сто тисяч тракторів, про те, що селянин скаже своє ствердне слово: я за комунію (Цюпа, Назустріч..
Словник української мови в 11 томах