Великий тлумачний словник сучасної мови

стебник

стебни́к

-а, ч., зах.

Омшаник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Стебник — Сте́бник іменник чоловічого роду селище в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. стебник — СТЕБНИ́К, а́, ч., діал. Омшаник. З усім він прощався: коней гладив, обнімав телят, шептав слова прощання стодолі, коморі, стебникові (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. стебник — СТЕБНИ́К, а́, ч., діал. Омшаник. З усім він прощався: коней гладив, обнімав телят, шептав слова прощання стодолі, коморі, стебникові (Гжицький, У світ.., 1960, 100).  Словник української мови в 11 томах
  4. стебник — Стебник, -ка гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679.  Словник української мови Грінченка