Значення в інших словниках
-
стеління —
стелі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
стеління —
СТЕЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стели́ти. 2. Те, що підстилають. Солома з ясел іде під молодих коней на стеління (Л. Мартович).
Словник української мови у 20 томах
-
стеління —
СТЕЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стели́ти. 2. Те, що підстилають. Солома з ясел іде під молодих коней на стеління (Март., Тв., 1954, 43).
Словник української мови в 11 томах
-
стеління —
Стелі́ння, -ня с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка