стеління

СТЕЛІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. стели́ти.

2. Те, що підстилають.

Солома з ясел іде під молодих коней на стеління (Март., Тв., 1954, 43).

Значення в інших словниках

1. стеління — стелі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стеління — СТЕЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стели́ти. 2. Те, що підстилають. Солома з ясел іде під молодих коней на стеління (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. стеління — -я, с. 1》 Дія за знач. стелити. 2》 Те, що підстилають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стеління — Стелі́ння, -ня с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).  Словник української мови Грінченка