стеліт

СТЕЛІ́Т, у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються.

У першому десятиріччі XX ст. для обробки металів різанням почали застосовувати спеціальні литі сплави типу стеліт, які відзначались високою твердістю і стійкістю проти спрацювання (Різальні інстр.., 1959 10).

Значення в інших словниках

1. стеліт — стелі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стеліт — СТЕЛІ́Т, у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються. У першому десятиріччі XX ст.  Словник української мови у 20 томах
3. стеліт — -у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стеліт — стелі́т (від лат. Stella – зоря) твердий зносостійкий сплав (переважно на кобальтовій основі), який наплавляють на різальні інструменти й деталі машин.  Словник іншомовних слів Мельничука