стеліт
СТЕЛІ́Т, у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються.
У першому десятиріччі XX ст. для обробки металів різанням почали застосовувати спеціальні литі сплави типу стеліт, які відзначались високою твердістю і стійкістю проти спрацювання (Різальні інстр.., 1959 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стеліт — стелі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стеліт — СТЕЛІ́Т, у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються. У першому десятиріччі XX ст. Словник української мови у 20 томах
- стеліт — -у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стеліт — стелі́т (від лат. Stella – зоря) твердий зносостійкий сплав (переважно на кобальтовій основі), який наплавляють на різальні інструменти й деталі машин. Словник іншомовних слів Мельничука