1. Словник української мови у 20 томах

стеліт

СТЕЛІ́Т, у, ч.

Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються.

У першому десятиріччі XX ст. для обробки металів різанням почали застосовувати спеціальні литі сплави типу стеліт, які відзначались високою твердістю і стійкістю проти спрацювання (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеліт — стелі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стеліт — -у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стеліт — стелі́т (від лат. Stella – зоря) твердий зносостійкий сплав (переважно на кобальтовій основі), який наплавляють на різальні інструменти й деталі машин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. стеліт — СТЕЛІ́Т, у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються. У першому десятиріччі XX ст. Словник української мови в 11 томах