стен

-а, ч., фіз.

Позасистемна одиниця виміру, яка дорівнює силі, що надає масі в одну тонну прискорення в один метр на секунду.

Значення в інших словниках

1. стен — стен іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стен — СТЕН, а, ч., фіз. Одиниця виміру, яка дорівнює силі, що надає масі в одну тонну прискорення в один метр на секунду.  Словник української мови у 20 томах
3. стен — (від грец. σβένος – сила) одиниця сили; сила, що надає масі в 1 т прискорення 1 м/сек2. Позначається сн. 1 сн дорівнює 108 дин, або 101,972 кг.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. стен — СТЕН, а, ч., фіз. Одиниця виміру, яка дорівнює силі, що надає масі в одну тонну прискорення в один метр на секунду.  Словник української мови в 11 томах