степ

-у, ч.

Великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату.

Значення в інших словниках

1. Степ — Степ прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. степ — див. ПОЛЕ; (у Півд. Америці) пампаси, (у Півн. Америці) прерії, (у Півд. Африці) савана.  Словник синонімів Караванського
3. степ — [степ] -пу, м. (ў) -пу, мн. стеипи, стеип'іў  Орфоепічний словник української мови
4. степ — СТЕП¹, у, ч. Великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає [зустрічає]. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. степ — Степ без кінця, а коня попасти ніде. Жарт бідного, який не має свого поля. Широкі панські степи, а людям на них тісно. На панських ланах не доробишся.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. степ — Ксерофітна травниста формація, що виступає на територіях помірної зони з сухим континентальним кліматом; сюди належать степи: євроаз., північноамер., прерії і південноамер. пампи.  Універсальний словник-енциклопедія
7. степ — Степ, сте́пу, -пові, у степу́, сте́пе! степи́, -пі́в, -па́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. степ — СТЕП, у, ч. Великий безлісий, вкритий трав’янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає [зустрічає]. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють (Шевч.  Словник української мови в 11 томах