стибій

сти́бій

-ю, ч.

Sb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясті кристали із синюватим полиском.

Значення в інших словниках

1. стибій — СТИ́БІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, проста речовина якого – стріблясті кристали із синюватим полиском.  Словник української мови у 20 томах