Словник української мови у 20 томах

стибій

СТИ́БІЙ, ю, ч.

Хімічний елемент, проста речовина якого – стріблясті кристали із синюватим полиском.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стибій — -ю, ч. Sb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясті кристали із синюватим полиском.  Великий тлумачний словник сучасної мови