стид
-а і -у, ч.
1》 Почуття сильного зніяковіння, збентеження, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, негідних дій, вчинків і т. ін.; сором.
|| Почуття ніяковості, сором'язливості.
2》 Становище, поведінка і т. ін., що ганьбить кого-, що-небудь; ганьба, безчестя.
Стидом повивати голову чию — осоромлювати, ганьбити кого-небудь.
3》 у знач. присудк. сл. Те саме, що стидно.
Стид і сором — уживається для вираження осуду, присоромлення кого-небудь за негідні дії, вчинки тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови