стовбурець

стовбуре́ць

-рця, ч.

Зменш.-пестл. до стовбур 1).

Значення в інших словниках

1. стовбурець — стовбуре́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стовбурець — СТОВБУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до сто́вбур 1. В рожевій воді стояли кучеряві берізки, .. відбиваючись у ній білими тендітними стовбурцями, як у дзеркалі (В. Козаченко); Спотикаючись об низенькі стовбурці кукурудзи і соняшника, Галина ..  Словник української мови у 20 томах
3. стовбурець — СТОВБУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до сто́вбур 1. В рожевій воді стояли кучеряві берізки,.. відбиваючись у ній білими тендітними стовбурцями, як у дзеркалі (Коз., Сальвія, 1959, 196); Спотикаючись об низенькі стовбурці кукурудзи і соняшника, Галина..  Словник української мови в 11 томах