столівка

столі́вка

-и, ж., зах.

Рушник, часто гаптований, що його стелють на скатертину вздовж стола.

Значення в інших словниках

1. столівка — Столівка, -ки ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти. Вх. Уг. 269.  Словник української мови Грінченка