Значення в інших словниках
-
сторуко —
стору́ко прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
сторуко —
СТОРУ́КО. Присл. до стору́кий. * Образно. Пітер.., наче зібравши всі сили, сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Г. Епік); Весняним, шумом уцілілих дерев воно [село] тяглося сторуко до сонця (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
-
сторуко —
СТОРУ́КО. Присл. до стору́кий. *Образно. Пітер.., наче зібравши всі сили, сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Епік, Тв., 1958, 166); Весняним, шумом уцілілих дерев воно [село] тяглося сторуко до сонця (Цюпа, Три явори, 1958, 75).
Словник української мови в 11 томах