сторчуватий

сторчува́тий

-а, -е.

1》 Який різко видається вперед або вгору.

2》 Який не лежить гладко, не прилягає щільно (про волосся); настовбурчений.

Значення в інших словниках

1. сторчуватий — сторчува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сторчуватий — СТОРЧУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який різко видається вперед або вгору. Між... сторчуватими стіжками в танучих димах неквапно рухалися постаті бійців (О. Гончар). 2. Який не лежить гладко, не прилягає щільно (про волосся); настовбурчений. Старий .. протер очі, зарослі сторчуватими бровами (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. сторчуватий — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ (НАСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ (ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко), НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. сторчуватий — СТОРЧУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який різко видається вперед або вгору. Між… сторчуватими стіжками в танучих димах неквапно рухалися постаті бійців (Гончар, III, 1959, 218). 2. Який не лежить гладко, не прилягає щільно (про волосся); настовбурчений. Старий..  Словник української мови в 11 томах