сторчуватий
СТОРЧУВА́ТИЙ, а, е.
1. Який різко видається вперед або вгору.
Між... сторчуватими стіжками в танучих димах неквапно рухалися постаті бійців (О. Гончар).
2. Який не лежить гладко, не прилягає щільно (про волосся); настовбурчений.
Старий .. протер очі, зарослі сторчуватими бровами (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)