сторчогляд
СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм.
Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено.
Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (В. Мисик).
Словник української мови (СУМ-20)СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм.
Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено.
Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (В. Мисик).
Словник української мови (СУМ-20)