сторчогляд

СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено.

Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (Мисик, Біля криниці, 1967, 206).

Значення в інших словниках

1. сторчогляд — сторчогля́д іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сторчогляд — СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (В. Мисик).  Словник української мови у 20 томах
3. сторчогляд — -а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сторчогляд — Сторчогляд, -да м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.  Словник української мови Грінченка