сторчовий
СТОРЧОВИ́Й, а́, е́. Який має напрям вертикалі; вертикальний, прямовисний.
Біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Гр., І, 1963, 367);
[Левко:] Найкращий плужок був би отой, що я ухвалив, з сторчовим лемешем (Кроп., III, 1959, 223);
// Який має вертикальне положення; стоячий.
Костецький.. сидів біля свого бліндажа на сторчовій колоді, на якій Ваня звичайно колов дрова (Перв., Дикий мед, 1963, 226);
Сторчовий комір.
Словник української мови (СУМ-11)