сторчогляд —
сторчогля́д іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
сторчогляд —
СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (В. Мисик).
Словник української мови у 20 томах
сторчогляд —
-а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сторчогляд —
СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (Мисик, Біля криниці, 1967, 206).
Словник української мови в 11 томах