1. Словник української мови у 20 томах

сторчогляд

СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм.

Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено.

Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (В. Мисик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторчогляд — сторчогля́д іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сторчогляд — -а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторчогляд — СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (Мисик, Біля криниці, 1967, 206). Словник української мови в 11 томах
  4. сторчогляд — Сторчогляд, -да м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья. Словник української мови Грінченка