1. Словник української мови у 20 томах

сторчовий

СТОРЧОВИ́Й, а́, е́.

Який має напрям вертикалі; вертикальний, прямовисний.

Біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Б. Грінченко);

[Левко:] Найкращий плужок був би отой, що я ухвалив, з сторчовим лемешем (М. Кропивницький);

// Який має вертикальне положення; стоячий.

Костецький .. сидів біля свого бліндажа на сторчовій колоді, на якій Ваня звичайно колов дрова (Л. Первомайський);

Сторчовий комір.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторчовий — сторчови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сторчовий — Прямовисний, вертикальний, перпендикулярний; (комір) стоячий. Словник синонімів Караванського
  3. сторчовий — -а, -е. Який має напрям вертикалі; вертикальний, прямовисний. || Який має вертикальне положення; стоячий. Сторчовий комір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сторчовий — ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ (спрямований по вертикалі), ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРЯМИ́Й, СТОРЧОВИ́Й, ПРОСТОПА́ДНИЙ заст. Майбутнє належить літакам вертикального зльоту (з журналу); З обох боків ущелини зводилися прямовисні стіни білого й сірого каміння (В. Кучер); Стежечка.. Словник синонімів української мови
  5. сторчовий — Сторчови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сторчовий — СТОРЧОВИ́Й, а́, е́. Який має напрям вертикалі; вертикальний, прямовисний. Біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Гр., І, 1963, 367); [Левко:] Найкращий плужок був би отой, що я ухвалив, з сторчовим лемешем (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. сторчовий — Сторчовий, -а, -е 1) Отвѣсно стоящій, перпендикулярный, стоящій ребромъ, стоячій. Сторчова скиба на нашій землі при оранці краще ніж лежача, бо земля дуже пириївата. Херс. г. Сторчовий комір. 2) сторчова хата. Хата, выстроенная изъ поставленныхъ стоймя бревенъ. Зміев. у. Словник української мови Грінченка