страхувати

страхува́ти

-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка.

1》 Укладати договір про страхування (у 2 знач.). Страхувати майно.

2》 Уберігати кого-небудь від нещасного випадку під час виконання або здійснення чогось (гімнастичних вправ, циркових номерів і т. ін.).

3》 перен. Уберігати кого-, що-небудь від чогось небажаного, неприємного.

Значення в інших словниках

1. страхувати — страхува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. страхувати — СТРАХУВАТИ – ШТРАФУВАТИ Страхувати, -ую, -уєш. 1. Укладати договір про відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку тощо: страхувати життя...  Літературне слововживання
3. страхувати — г. забезпечувати; п-к -УЮЧИЙ, що страхує, змушений <�охочий> застрахувати, уповноважений страхувати, страхувальник, страховик, страхувальний, страховий, г. забезпечневий.  Словник синонімів Караванського
4. страхувати — Забезпечувати, забезпечити, позабезпечувати, убезпечувати, убезпечити, повбезпечувати, заваровувати, заварувати, позаваровувати, див. гарантувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. страхувати — СТРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, і без прям. дод. 1. Укладати договір про страхування (у 2 знач.). Страхувати майно. 2. Уберігати кого-небудь від нещасного випадку при виконанні або здійсненні чогось (гімнастичних вправ, циркових номерів і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
6. страхувати — СТРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Укладати договір про страхування (у 2 знач.). Страхувати майно. 2. Уберігати кого-небудь від нещасного випадку при виконанні або здійсненні чогось (гімнастичних вправ, циркових номерів і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах