страхування
страхува́ння
-я, с.
1》 Дія за знач. страхувати.
2》 Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку, і матеріального забезпечення громадян у разі втрати ними працездатності, смерті годувальника і т. ін.
Групове страхування — форма страхування громадян, при якій страхове товариство укладає договір про страхування з адміністрацією організації, підприємства.
Державне страхування — одна з організаційних форм страхування, за якої функцію страхувача виконує державна організація.
Обов'язкове страхування — форма страхування, за якої страхові відношення виникають у силу закону і не потрібна наявність спеціального договору страхування.
Соціальне страхування — система матеріального забезпечення та обслуговування громадян у старості, у зв'язку із захворюванням, повною або частковою втратою працездатності та ін.
Страхування кредитів — різновид страхування, який охоплює комерційні кредити, банківські кредити, зобов'язання і доручення щодо кредитів, довготермінові інвестиції тощо.
3》 Те саме, що страхова плата (див. страховий).
Великий тлумачний словник сучасної української мови