страхування
страхува́ння
-я, с.
1》 Дія за знач. страхувати.
2》 Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку, і матеріального забезпечення громадян у разі втрати ними працездатності, смерті годувальника і т. ін.
Групове страхування — форма страхування громадян, при якій страхове товариство укладає договір про страхування з адміністрацією організації, підприємства.
Державне страхування — одна з організаційних форм страхування, за якої функцію страхувача виконує державна організація.
Обов'язкове страхування — форма страхування, за якої страхові відношення виникають у силу закону і не потрібна наявність спеціального договору страхування.
Соціальне страхування — система матеріального забезпечення та обслуговування громадян у старості, у зв'язку із захворюванням, повною або частковою втратою працездатності та ін.
Страхування кредитів — різновид страхування, який охоплює комерційні кредити, банківські кредити, зобов'язання і доручення щодо кредитів, довготермінові інвестиції тощо.
3》 Те саме, що страхова плата (див. страховий).
Значення в інших словниках
- страхування — страхува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- страхування — Вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів... Словник із соціальної роботи
- страхування — Вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів... Словник термінів законодавства України
- страхування — [страхуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
- страхування — СТРАХУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. страхува́ти. Відколи не стало татка, всі сестри старались якось триматись разом. Коли, наприклад, котрась виходила за справою до міста, то зараз хто-небудь пропонував їй своє товариство. Словник української мови у 20 томах
- страхування — Град там не б’є, де асекурація є. Сказав хлібороб, який роками асекурував своє збіжжя від граду і шкоди не було, а одного року не заасекурував і град вибив усе збіжжя. Можна заасекуруватись від вогню, та не від лиха. Лиха ніяк не обменеш. Приповідки або українсько-народня філософія
- страхування — (англ. іnsurance) 1. система заходів, пов’язаних із створенням грошового (страхового) фонду, з коштів якого відшкодовуються збитки, заподіяні стихійним лихом, нещасним випадком, невдалим господарським рішенням та ін. Економічний словник
- страхування — Гарантія відшкодування втрат, яких особа зазнає від нещасних випадків чи життєвих лих; відбувається шляхом виплати одноразових чи регулярних компенсацій із фонду, створеного попередньо особами, які бажають забезпечити себе на випадок лиха. Універсальний словник-енциклопедія
- страхування — СТРАХУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. страхува́ти. Відколи не стало татка, всі сестри старались якось триматись разом. Коли, наприклад, котрась виходила за справою до міста, то зараз хто-небудь пропонував їй своє товариство. Словник української мови в 11 томах
- страхування — рос. страхование система заходів щодо організованого спеціальними страховими державними і недержавними органами захисту майнових інтересів громадян і організацій, установ (фізичних і юридичних осіб) у разі настання певних подій... Eкономічна енциклопедія