страхування

СТРАХУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. страхува́ти.

Відколи не стало татка, всі сестри старались якось триматись разом. Коли, наприклад, котрась виходила за справою до міста, то зараз хто-небудь пропонував їй своє товариство. Було це свого роду взаємним страхуванням перед сирітством (Ірина Вільде);

Позиція митця виявляється не в страхуванні від тих чи тих прикрих фактів, явищ, а в ставленні до них, оцінці (з газ.).

2. Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку, і матеріального забезпечення громадян при втраті ними працездатності, смерті годувальника і т. ін.

До послуг .. всіх трудящих нашої країни державне страхування в разі хвороби, нещасного випадку (із журн.);

Розроблено матеріали щодо страхування ризиків у галузі дослідження й використання космічного простору. (із журн.).

3. Те саме, що Страхова́ пла́та (див. страхови́й).

– Його батько теж не заплатив податку! – Затаїв півдесятини й на живу корову акта склав, щоб не платити страхування! (Я. Качура).

△ (1) Соціа́льне страхува́ння – те саме, що Соціа́льне забезпе́чення (див. забезпе́чення).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхування — страхува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. страхування — Вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів... Словник із соціальної роботи
  3. страхування — Вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів... Словник термінів законодавства України
  4. страхування — [страхуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. страхування — Град там не б’є, де асекурація є. Сказав хлібороб, який роками асекурував своє збіжжя від граду і шкоди не було, а одного року не заасекурував і град вибив усе збіжжя. Можна заасекуруватись від вогню, та не від лиха. Лиха ніяк не обменеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. страхування — (англ. іnsurance) 1. система заходів, пов’язаних із створенням грошового (страхового) фонду, з коштів якого відшкодовуються збитки, заподіяні стихійним лихом, нещасним випадком, невдалим господарським рішенням та ін. Економічний словник
  7. страхування — -я, с. 1》 Дія за знач. страхувати. 2》 Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. страхування — Гарантія відшкодування втрат, яких особа зазнає від нещасних випадків чи життєвих лих; відбувається шляхом виплати одноразових чи регулярних компенсацій із фонду, створеного попередньо особами, які бажають забезпечити себе на випадок лиха. Універсальний словник-енциклопедія
  9. страхування — СТРАХУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. страхува́ти. Відколи не стало татка, всі сестри старались якось триматись разом. Коли, наприклад, котрась виходила за справою до міста, то зараз хто-небудь пропонував їй своє товариство. Словник української мови в 11 томах
  10. страхування — рос. страхование система заходів щодо організованого спеціальними страховими державними і недержавними органами захисту майнових інтересів громадян і організацій, установ (фізичних і юридичних осіб) у разі настання певних подій... Eкономічна енциклопедія