страхування

Вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

англ. insurance; нім. Versicherung f=; угор. biztositás; рос. страхование.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхування — страхува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. страхування — Вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів... Словник термінів законодавства України
  3. страхування — [страхуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. страхування — СТРАХУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. страхува́ти. Відколи не стало татка, всі сестри старались якось триматись разом. Коли, наприклад, котрась виходила за справою до міста, то зараз хто-небудь пропонував їй своє товариство. Словник української мови у 20 томах
  5. страхування — Град там не б’є, де асекурація є. Сказав хлібороб, який роками асекурував своє збіжжя від граду і шкоди не було, а одного року не заасекурував і град вибив усе збіжжя. Можна заасекуруватись від вогню, та не від лиха. Лиха ніяк не обменеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. страхування — (англ. іnsurance) 1. система заходів, пов’язаних із створенням грошового (страхового) фонду, з коштів якого відшкодовуються збитки, заподіяні стихійним лихом, нещасним випадком, невдалим господарським рішенням та ін. Економічний словник
  7. страхування — -я, с. 1》 Дія за знач. страхувати. 2》 Форма відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. страхування — Гарантія відшкодування втрат, яких особа зазнає від нещасних випадків чи життєвих лих; відбувається шляхом виплати одноразових чи регулярних компенсацій із фонду, створеного попередньо особами, які бажають забезпечити себе на випадок лиха. Універсальний словник-енциклопедія
  9. страхування — СТРАХУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. страхува́ти. Відколи не стало татка, всі сестри старались якось триматись разом. Коли, наприклад, котрась виходила за справою до міста, то зараз хто-небудь пропонував їй своє товариство. Словник української мови в 11 томах
  10. страхування — рос. страхование система заходів щодо організованого спеціальними страховими державними і недержавними органами захисту майнових інтересів громадян і організацій, установ (фізичних і юридичних осіб) у разі настання певних подій... Eкономічна енциклопедія