страчувати
стра́чувати
-ую, -уєш, недок., стратити, страчу, стратиш, док., перех.
1》 Караючи, позбавляти кого-небудь життя.
2》 Залишатися без кого-, чого-небудь, губити когось, щось (внаслідок різних причин).
|| Переставати бачити кого-, що-небудь. Стратити стежку. Стратити слід.
|| Частково або повністю втрачати які-небудь свої якості, особливості, ознаки і т. ін.
Стратити життя — загинути.
Стратити очі — втратити зір, осліпнути.
3》 Тратити, витрачати в певній кількості на що-небудь (перев. гроші).
|| Використовувати що-небудь для чогось.
4》 перев. зі сл. марно, даремно і т. ін. Витрачати без мети, користі (про час).
5》 Нищачи, припиняти існування чого-небудь, призводити до загибелі когось, чогось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови