строка

строка́

-и, ж., муз.

1》 В знаменному співі – вказівка щодо умовного звуковисотного рівня знамен у певному гласі, хоча її висотне положення для кожного гласу не визначене.

2》 Структурна одиниця у піснеспівах знаменного співу, головними ознаками якої є: наявність однієї або кількох мелодико-графічних формул, ритмічне продовження останніх зкуків.

3》 Співацька партія в строчному співі.

Значення в інших словниках

1. строка — 1. В знаменному співі вказівка щодо умовного звуковисотного рівня знамен у певному гласі, хоча висотне положення С. для кожного гласу не визначено.  Словник-довідник музичних термінів
2. строка — Строка, -ки ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст.  Словник української мови Грінченка