строюдити

строю́дити

-юджу, -юдиш, док., перех.

Занепокоїти.

Значення в інших словниках

1. строюдити — строю́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. строюдити — Строю́дити, -ю́джу, -диш, -дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. строюдити — Строюдити, -джу, -диш гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.  Словник української мови Грінченка