Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

строюдити

Строю́дити, -ю́джу, -диш, -дять

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. строюдити — строю́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. строюдити — -юджу, -юдиш, док., перех. Занепокоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. строюдити — Строюдити, -джу, -диш гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.  Словник української мови Грінченка