строюдити
Строю́дити, -ю́джу, -диш, -дять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- строюдити — строю́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- строюдити — -юджу, -юдиш, док., перех. Занепокоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- строюдити — Строюдити, -джу, -диш гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у. Словник української мови Грінченка