1. Словник української мови Грінченка

строюдити

Строюдити, -джу, -диш

гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у.

2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строюдити — строю́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. строюдити — -юджу, -юдиш, док., перех. Занепокоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. строюдити — Строю́дити, -ю́джу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)