струшуватися

стру́шуватися

-уюся, -уєшся, недок., струситися, струшуся, струсишся, док.

1》 Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь.

|| Трясучи тілом, очищатися від чого-небудь (про тварин).

2》 Дрижати, хитатися, коливатися, двигтіти від струсу.

3》 Відриватися й падати від струсу.

4》 Мимоволі робити різкі, судорожні рухи; здригатися.

Значення в інших словниках

1. струшуватися — стру́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. струшуватися — див. дрижати  Словник синонімів Вусика
3. струшуватися — [струшуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. струшуватися — СТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРУСИ́ТИСЯ, струшу́ся, стру́сишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь. – Та тут, як і надворі, ллє! – скрикнув він, струшуючись (Панас Мирний); Михайло бадьоро вистрибнув із візка, струсився ..  Словник української мови у 20 томах
5. струшуватися — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
6. струшуватися — СТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРУСИ́ТИСЯ, струшу́ся, стру́сишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь. — Та тут, як і надворі, ллє! — скрикнув він, струшуючись (Мирний, IV, 1955, 89); Михайло бадьоро вистрибнув із візка, струсився..  Словник української мови в 11 томах