стряпчий
стря́пчий
-чого, ч., іст.
1》 У Російській державі з 17 ст. – назва, а згодом чин деяких службових осіб, які виконували різноманітні господарські обов'язки при царському дворі.
2》 У 18 – першій половині 19 ст. – урядовець при губернських прокурорах, який здійснював судовий нагляд у повітах Росії.
3》 У дореволюційній Росії з 19 ст. – особа, допущена до адвокатської практики в комерційних судах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови