1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стряпчий

стря́пчий

-чого, ч., іст.

1》 У Російській державі з 17 ст. – назва, а згодом чин деяких службових осіб, які виконували різноманітні господарські обов'язки при царському дворі.

2》 У 18 – першій половині 19 ст. – урядовець при губернських прокурорах, який здійснював судовий нагляд у повітах Росії.

3》 У дореволюційній Росії з 19 ст. – особа, допущена до адвокатської практики в комерційних судах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стряпчий — див. адвокат, повірений Словник чужослів Павло Штепа
  2. стряпчий — СТРЯ́ПЧИЙ, чого, ч., іст. 1. У Російській державі з XVII століття – назва, а згодом чин деяких службових осіб, що виконували різноманітні господарські обов'язки при царському дворі. Словник української мови у 20 томах
  3. стряпчий — СТРЯ́ПЧИЙ, чого, ч., іст. 1. У Російській державі з XVII століття — назва, а згодом чин деяких службових осіб, що виконували різноманітні господарські обов’язки при царському дворі. Словник української мови в 11 томах