стріловержець

стрілове́ржець

-жця, ч., поет.

Той, хто кидає стріли (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. стріловержець — стрілове́ржець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стріловержець — СТРІЛОВЕ́РЖЕЦЬ, жця, ч., поет. Той, хто кидає стріли (у 1 знач.) (в античній міфології – епітет Аполлона). [Гелен:] Я сказав: “цар Ономай образив Аполлона, засватавши пророчицю його і не спитавши згоди стріловержця, і бог за те свій гнів йому прорік устами віщими Кассандри ..” (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. стріловержець — СТРІЛОВЕ́РЖЕЦЬ, жця, ч., поет. Той, хто кидає стріли (у 1 знач.) (в античній міфології — епітет Аполлона). [Гелен:] Я сказав: «цар Ономай образив Аполлона, засватавши пророчицю його і не спитавши згоди стріловержця...  Словник української мови в 11 томах