стріха
стрі́ха
-и, ж.
1》 Нижній край солом'яної покрівлі, який звисає над стіною.
|| Покрівля будівлі (перев. солом'яна).
2》 перен. Приміщення для проживання; житло, оселя.
Під батьковою стріхою — в рідній хаті, у своїй сім'ї.
Під однією стріхою — в одному приміщенні.
Під чужою стріхою — в чужій хаті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови