Великий тлумачний словник сучасної мови

стугонливий

стугонли́вий

-а, -е.

Який утворює або здатний утворювати сильний стугін.

|| Зі стугоном.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стугонливий — стугонли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. стугонливий — СТУГОНЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний стугін. Данько молотить на точку жито, привезене вночі з-під Чупринок. Його ціп стугонливий на світанку всіх будить (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. стугонливий — СТУГОНЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний стугін. Данько молотить на точку жито, привезене вночі з-під Чупринок.  Словник української мови в 11 томах