Значення в інших словниках
-
стулювати —
сту́лювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
стулювати —
(книжку) згортати, закривати; (очі) склепляти, заплющувати, змикати; (кулаки) стискати; док. СТУЛИТИ, (слово) вимовити; (сяк-так) зліпити, зляпати, стелепати, спартолити; (уста) зціпити, звести докупи.
Словник синонімів Караванського
-
стулювати —
СТУ́ЛЮВАТИ див. стуля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
стулювати —
ЗАКРИВА́ТИ (складати що-небудь розкрите, розгорнуте), СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ЗАТУЛЯ́ТИ розм., ЗАТУ́ЛЮВАТИ рідше. — Док.: закри́ти, стули́ти, затули́ти.
Словник синонімів української мови
-
стулювати —
Сту́лювати, -люю, -люєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стулювати —
СТУ́ЛЮВАТИ див. стуля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
стулювати —
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Словник української мови Грінченка