стуманіти

стумані́ти

-ію, -ієш, док.

1》 Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним.

|| перен. Стати похмурим, втратити блиск.

2》 перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати й розуміти навколишнє.

Значення в інших словниках

1. стуманіти — стумані́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стуманіти — див. зникати  Словник синонімів Вусика
3. стуманіти — СТУМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним. Згас очей молодечий промінь, Обірвалась мережа днів, Тільки зірки червоний пломінь На тій касці не стуманів (А. Малишко); // перен.  Словник української мови у 20 томах
4. стуманіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. стуманіти — Стумані́ти, -ні́ю, -ні́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стуманіти — СТУМАНІ́ТИ, íю, і́єш, док. 1. Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним. Згас очей молодечий промінь, Обірвалась мережа днів, Тільки зірки червоний пломінь На тій касці не стуманів (Мал.  Словник української мови в 11 томах
7. стуманіти — Стуманіти, -нію, -єш гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть.  Словник української мови Грінченка