стьобати

стьоба́ти

I -аю, -аєш, недок., перех.

Прошивати що-небудь стібками.

II -аю, -аєш, недок.

1》 перех. і неперех. Бити кого-небудь або вдаряти по чому-небудь чимсь гнучким; хльостати, шмагати.

|| Рухаючись, сильно ударяти (про дощ, вітер, кулі, гілки рослин і т. ін.).

2》 перех. і неперех., перен. Говорячи різко, дошкульно, досаждати кому-небудь.

|| Піддавати кого-, що-небудь гострій критиці.

3》 перех., розм. Ловити, витягувати з води (рибу).

Значення в інших словниках

1. стьобати — стьоба́ти 1 дієслово недоконаного виду прошивати стібками стьоба́ти 2 дієслово недоконаного виду шмагати  Орфографічний словник української мови
2. стьобати — (на живу нитку) стібати, шити; (чим) шмагати, хльостати, хвиськати, ляскати, цьвохати, цьвохкати, цвигати, (лозою) хвоїти.  Словник синонімів Караванського
3. стьобати — див. бити  Словник синонімів Вусика
4. стьобати — СТЬОБА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що. Прошивати що-небудь стібками. СТЬОБА́ТИ², а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Бити кого-небудь або вдаряти по чому-небудь чимсь гнучким; хльостати, шмагати.  Словник української мови у 20 томах
5. стьобати — Аю, -аєш, недок., див. стібати.  Словник сучасного українського сленгу
6. стьобати — ШИ́ТИ (скріплювати, з'єднувати ниткою), СТІБА́ТИ (СТЬОБА́ТИ) розм.; СТРОЧИ́ТИ (на швацькій машині). Княжні своїй маленькій Сорочечки шила (княгиня). І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Т. Шевченко); Сіла (Оксана) край віконця і давай би то шити..  Словник синонімів української мови
7. стьобати — СТЬОБА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. Прошивати що-небудь стібками. СТЬОБА́ТИ², а́ю, а́єш, недок. 1. перех. і неперех. Бити кого-небудь або вдаряти по чому-небудь чимсь гнучким; хльостати, шмагати.  Словник української мови в 11 томах
8. стьобати — Стьоба́ти, -ба́ю, -єш гл. = стібати.  Словник української мови Грінченка